Російська агресія не обмежується лише військовим вторгненням; вона активно розгортається на інформаційному фронті, прагнучи підірвати Україну зсередини, особливо в критичні періоди, такі як післявоєнні вибори. Ця стратегія, що адаптує класичні методи війни до реалій цифрової епохи, вимагає глибокого розуміння нових загроз і своєчасного реагування.
Новий вимір війни: технологічні зміни та інформаційне протистояння
Еволюція бойових дій та контроль над свідомістю
Сучасні технологічні трансформації кардинально змінили природу конфліктів, перевівши їх з поля бою танків і гаубиць у сферу протистояння дронів та алгоритмів, що відкриває можливості для маніпуляції реальністю. Кремль, усвідомлюючи це, фокусується не стільки на територіальних завоюваннях, скільки на контролі над людською свідомістю, де майбутня лінія фронту проходитиме в головах громадян.
“Токсичні сліди” російських кампаній
Росія, відточуючи інструменти втручання роками, накопичила значний досвід у проведенні інформаційних операцій, залишаючи свої “токсичні цифрові сліди” по всьому світу, зокрема під час виборів у Молдові, Угорщині, Румунії та Вірменії. Цей досвід дозволяє Москві підходити до вирішальних моментів у стані високої “дез/інформаційної” готовності, тоді як в Україні існує ризик недооцінки цієї загрози, що може повторити помилки 2022 року.
“Саме в цих нових обставинах розгортатиметься повоєнний транзит – процес, досвіду якого Україна не мала. Проблема в тому, що необхідний досвід накопичує Росія, яка всі останні роки відточувала інструменти втручання.”
Загроза полягає в можливості запуску каскаду руйнівних процесів: зневіри, підозри, ненависті та внутрішньої ворожнечі, що може призвести до нового циклу нестабільності, від суспільного протистояння до громадянського конфлікту. Тому нагальним завданням є вивчення російського інформаційного арсеналу та розробка “антидоту”.
Інструментарій Кремля: ШІ, Telegram, TikTok та deepfake
Росія як транснаціональна екосистема інформаційного впливу
Вимушена електоральна пауза в Україні створила певне відставання у розвитку виборчих технологій, тоді як світ активно опановував штучний інтелект (ШІ), а Росія перейшла до побудови єдиної транснаціональної екосистеми інформаційного впливу. Ця екосистема включає спільні методики, алгоритми, платформи та ботомережі, що демонструє свою ефективність у таких країнах, як Молдова, Румунія, Угорщина, Німеччина та Нідерланди, а також на парламентських виборах у Вірменії 2026 року.
Роль ШІ, Telegram та TikTok у російських кампаніях
У цій складній системі ШІ виступає як центральна нервова система та фабрика контенту, Telegram – як центр координації та дистрибуції дезінформаційних кампаній, TikTok – як механізм вірусного охоплення, інфлюенсери – як носії довіри, а ботомережі – як інструмент масштабування. Особливу увагу привертає TikTok, який сприяв стрімкому політичному злету таких фігур, як Жордан Барделла у Франції, Келін Джорджеску в Румунії та AfD в Німеччині.
Deepfake та дезінформація: загроза правдивості
Критично небезпечним аспектом кремлівських “активних заходів” є інтеграція з генеративним ШІ, що призвело до масового виробництва deepfake-контенту, зафіксованого у багатьох епізодах російського втручання у внутрішньополітичні процеси європейських країн. Дослідження показують, що до 2025 року кожен четвертий інцидент, пов’язаний із дезінформацією, вже містив використання ШІ-інструментів, ставлячи під сумнів здатність людей надійно розпізнавати синтетичний контент. В таких умовах правда стає дорогою, а брехня – дешевою, що перетворює вибори на боротьбу штучно згенерованих реальностей, де перемагає найефективніший алгоритм.
Українські виклики та шляхи протидії
Вразливості та цілі російських операцій
Україна, перебуваючи в посттравматичному стані та стикаючись зі стрімкою еволюцією російських інформаційних операцій, постає перед викликами безпрецедентного масштабу. Кремль, хоч і навряд чи здатен привести до влади відверто промосковського президента, прагне посіяти розбрат щодо підсумків війни, підірвати довіру до демократії, поглибити поляризацію суспільства, посилити антиєвропейські та антинатівські наративи, а також поставити під сумнів чесність виборів.
Необхідність цифрового захисту та адаптації
Ці дії можуть стати сприятливим ґрунтом для кремлівського реваншу. Тому Україна мусить бути готовою існувати в умовах постійної війни та безперервного ворожого впливу, що вимагає вивчення російського інформаційного арсеналу та побудови повноцінної системи цифрового захисту. Війна надала Україні цінний досвід швидкої адаптації, унікальні компетенції та ціле покоління фахівців, здатних працювати в екстремальних умовах.
- Вибори – це завжди тест на демократичну життєздатність.
- У цифрову епоху битви за свідомість це ще й боротьба за право на власну реальність, сформовану вистражданими цінностями, переконаннями та ідеями.
Андрій Демартіно, для УП
