В умовах триваючої повномасштабної війни глибока інтеграція в секторі безпеки між Україною та Європейським Союзом має не просто наздоганяти, а випереджати класичну інституційну євроінтеграцію, адже бюрократичні процедури Брюсселя стикаються з екзистенційними викликами, на які застарілі механізми реагують надто повільно. Україні необхідно остаточно відмовитися від виключно прохальної риторики щодо допомоги та захисту, натомість чітко позиціонуючи себе як ключовий та найбільш деєздатний виконавчий орган європейської стратегії стримування гібридної агресії РФ, здатний здійснювати ту саму кінетичну відплату, до якої сам ЄС юридично та політично поки що не готовий на власній території.
Ескалація в тилу Європи та криза європейської бюрократії
Сучасна архітектура європейської безпеки переживає глибоку кризисність через те, що кремлівська тактика у так званій сірій зоні давно перетнула межу класичної гібридності. Коли на провідних авіаційних хабах і складах логістики знаходять вибухові пристрої, на підприємствах оборонно-промислового комплексу спалахують масштабні пожежі, а військові дрони порушують повітряний простір країн-членів НАТО та ЄС, стає очевидним: йдеться про диверсійно-кінетичну війну низької інтенсивності в самому серці Європи.
Європа повинна посилити підтримку України у відповідь на такі російські гібридні атаки як вторгнення у повітряний простір, підпали, диверсії та кібератаки… Вони намагаються зламати нашу колективну волю. — Алексус Гринкевич, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі
Головна мета Кремля полягає у паралічі стратегічної відповіді Заходу шляхом інструменталізації власної бюрократичної інерції ЄС. Як зазначають західні розвідки та аналітики, російські спецслужби активно нарощують диверсійні операції, залучаючи як професійних нападників, так і завербованих через інтернет виконавців, намагаючись діяти нижче порогу активації Статті 5 Північноатлантичного договору.
Три фундаментальні кроки для подолання безпекового паралічу
Щоб остаточно зламати деструктивну стратегію Москви та повернути європейському континенту геополітичну суб’єктність, Україна та ЄС мають невідкладно реалізувати три взаємопов’язані рішення:
- Сприймати ворожі дії як кумулятивний стратегічний ризик, де серія дрібних диверсій у сукупності дорівнює масштабному системному удару по всій європейській безпеці.
- Сформувати єдиний Східний вал безпеки, об’єднавши оборонну географію від Баренцевого до Чорного та Азовського морей у неподільний стратегічний фронт.
- Перетворити стримування на превентивне накладення витрат через унікальні оперативні можливості України.
- Аудит та об’єднання розвідувальних даних у режимі реального часу.
- Зняття штучних географічних обмежень на застосування західної зброї у відповідь на кожен акт саботажу в ЄС.
- Конвертація диверсійного хаосу в тилу Європи на гарантовані стратегічні втрати російської армії на фронті.
Західна Європа повинна усвідомити себе технологічним тилом, тоді як Україна виступає легітимним мечем відплати, здатним завдавати симетричної шкоди критичній інфраструктурі агресора та захищати спільне європейське майбутнє.
