Сучасні реалії війни вимагають від України постійного пошуку нових рішень у сфері безпілотних технологій, особливо зважаючи на появу у російських військ дронів-перехоплювачів, які суттєво скорочують термін служби розвідувальних БПЛА на полі бою. Якщо раніше дорогий розвідувальний дрон вартістю 40-80 тисяч доларів міг налітати сотні годин, то тепер його “життя” може обмежитись одним чи кількома вильотами, що ставить військових перед складним вибором: ризикувати цінним обладнанням заради отримання інформації чи зберегти борт, залишаючись “сліпим”.
Два шляхи розвитку: протидія чи масовість
В умовах зростання загроз військові та виробники розглядають два основні шляхи розвитку: створення безпілотників, здатних протидіяти російським перехоплювачам, або ж перехід до масового виробництва дешевих розвідувальних БПЛА, втрата яких не буде критичною. Виробники дорогих дронів активно тестують системи ухилення від ворожих перехоплювачів, тоді як інші компанії зосереджуються на максимальному здешевленні концепції “крила”, роблячи їх доступними та масовими. “Оборонка” дослідила цю тенденцію, поспілкувавшись з виробниками, державним кластером Brave1 та військовими, аби зрозуміти причини зростання популярності дешевих “крил” на фронті.
Дешево і масово: нова реальність розвідки
За роки повномасштабної війни розвідувальні БПЛА перетворилися на високотехнологічні та дорогі комплекси, оснащені захищеним зв’язком, потужною оптикою з тепловізійним режимом та потужними електродвигунами. Такі дрони здатні долати сотні кілометрів, ведучи розвідку в умовах ворожих засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Однак висока технологічність неминуче призводить до високої ціни. Попри зусилля українських компаній, які серійно виробляють розвідувальні БПЛА, військовим їх все одно бракує. Ситуація погіршується поширенням російської “дронової ППО”, яка вже продемонструвала свою ефективність. Лише елітні підрозділи російського “Рубікону” за рік відзвітували про понад 2,5 тисячі збитих розвідувальних “крил”.
Втрата навіть одного дорогого борту може надовго залишити підрозділ без розвідки, оскільки на нові “крила” доводиться чекати у черзі на постачання. Це стимулювало формування в армії запиту на дешевий і масовий розвідувальний БПЛА.
Як зазначає СЕО компанії Vyriy Industries Олексій Бабенко, без масових дешевих засобів розвідки Україна ризикує “осліпнути” або залишитись без ресурсів, адже використовувати дорогі “Шарки” та “Лелеки” для розвідки в глибині ворожих позицій є економічно недоцільним. Відтак, компанії Vyriy та TAF презентували власні рішення в цій ніші: “Сокіл” та “Бабка” відповідно. Обидва дрони розроблені як масові та дешеві розвідники для тактичних завдань, що робить їх привабливими для війська.
Технічні характеристики та цінова перевага
За своїми характеристиками “Бабка” та “Сокіл” мають багато спільного: вони запускаються вручну або з катапульти, оснащені 30-кратним зумом камери і можуть працювати на відстані до 50 км протягом 2-2,5 годин. Ключовою перевагою цих дронів є їхня ціна: “Бабка” коштує близько 130 тисяч гривень, а “Сокіл” – 172 тисячі. Для порівняння, один комплекс з кількох бортів та супутнього обладнання для них коштує трохи більше 1 мільйона гривень, тоді як вартість одного “Лелека-100” сягає 1,7 мільйона гривень.
- Здешевлення досягнуто завдяки спрощенню конструкції та елементної бази.
- Вилучено все, що не є критичним для базової роботи, залишено основні компоненти: зв’язок, камери з оптичним зумом та цифровою стабілізацією.
- Інтегровано дешевші навігаційні системи, що дозволяють орієнтуватися без GPS.
- Не встановлюються дорогі тепловізійні камери чи складні системи стабілізації, вартість яких могла б перевищувати вартість самого дрона.
Як зазначає керівник проєкту БпАК “Бабка” у TAF з позивним Avis, виробництво цих дронів характеризується простотою форми, матеріалів та збірки, а також використанням 3D-принтерів для гнучкості та швидкості виробництва. Використання open-source рішень у сферах зв’язку та камер також сприяє зниженню собівартості. У кластері Brave1 підкреслюють, що дешевший не означає неякісний, а скоріше “функціонально достатній” – набір можливостей, що дозволяє ефективно виконувати завдання без переплати за непотрібні функції.
Асиметрична відповідь та свобода використання
Таким чином, дешеві розвідувальні “крила” стають асиметричним рішенням проти російського нарощування “малої ППО”, зменшуючи як економічні, так і військові втрати. Це дозволяє використовувати дорожчі апарати для спеціальних завдань у тилу ворога або в умовах, де дешеві дрони не можуть впоратись. Ключовою перевагою, на яку наголошують усі співрозмовники, є свобода використання цих бортів. За словами CBDO Vyriy Industries Едуарда Лисенка, їх використовують постійно для рутинних та щоденних завдань, а в разі втрати – просто беруть інший і продовжують роботу.
Дешеві “крила” дозволяють проводити розвідку там, куди відправляти дорогий борт було б надто ризиковано, адже побачити картинку та зрозуміти обстановку, навіть ціною втрати апарату, часто себе виправдовує, зважаючи на складність та важливість завдання.
Фактично, військові отримують можливість вести розвідку не лише на тактичній глибині, але й значно далі, наскільки дозволять акумулятор та дальність зв’язку, відправляючи дешеві борти “в один кінець”. Підготовка екіпажів для таких дронів триває від тижня до місяця. Як зазначає боєць з позивним “Англієць”, який проходив курс підготовки на БпАК “Сокіл”, для екіпажів з досвідом роботи з “крилами” достатньо 5-7 днів для відточення навичок з чітким розподілом ролей, але для взаємозамінності членів екіпажу тривалість навчання варто збільшувати.
Нова ніша та перспективи розвитку
За оцінками Brave1, потреба у дешевих розвідувальних “крилах” є надзвичайно високою, тому масштабування їх виробництва стає одним із ключових завдань. Хоча “Бабка” та “Сокіл” лише починають заходити у війська, їх вже використовують у десятках бригад Сил оборони України, а держава активно контрактує нові комплекси.
Компанія TAF прогнозує, що дешеві дрони поступово витіснятимуть дорогі бортові системи, що працюють на дистанціях 40-60 км. Натомість у Vyriy вважають, що мова йде не про витіснення, а про поділ сфер застосування. Едуард Лисенко наголошує, що дешеві “крила” – це не заміна дорогим, а інший сегмент з іншими задачами та логікою застосування, що дає інший ефект: інтенсивність, кількість та готовність ризикувати.
Подібної думки дотримуються і в Brave1, вважаючи, що дешеві бортові системи стануть масовим інструментом для щоденних завдань, тоді як високотехнологічні комплекси збережуть свою роль у спеціальних операціях, польотах на великі дистанції, пошуку важливих цілей та роботі в складних умовах. Вибір між дешевими та складними системами залежатиме від ситуації на фронті: на ділянках з меншою загрозою від дронів-перехоплювачів та ППО військові продовжуватимуть використовувати дорожчі бортові системи з кращою оптикою та зв’язком. Натомість у районах, де “мала ППО” становить більшу загрозу, важливішу роль відіграватимуть саме дешеві комплекси, доступність яких забезпечується через систему закупівель DOT-Chain Defence, систему “Е-балів”, а також програми лояльності, як-от TAF Bonus від TAF Industries.
