Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець висловив категоричну позицію щодо проведення мобілізації в Україні, наголосивши на необхідності відмови від кількісних показників як основи цього процесу. На його думку, реформа мобілізації, за яку відповідає керівництво Міністерства оборони, повинна враховувати низку критично важливих факторів, що виходять за межі простого нарощування чисельності війська.
Ключові аспекти реформи мобілізації за версією омбудсмена
Відмова від кількісних показників
Перш за все, Лубінець вважає, що при проведенні мобілізації слід повністю відмовитися від кількісних показників. Це означає, що фокус має зміститися з простого виконання плану за кількістю призваних на службу громадян на більш якісні та стратегічні аспекти. Такий підхід, імовірно, покликаний забезпечити більш ефективне формування підрозділів, що відповідають конкретним бойовим завданням та потребам армії.
Мотивація та фінансове стимулювання
Другим важливим фактором, на який звернув увагу омбудсмен, є мотивація громадян долучатися до війська. Він акцентував увагу на необхідності перегляду та вдосконалення системи фінансового стимулювання, що, ймовірно, має на меті підвищити привабливість військової служби та забезпечити належний рівень соціального захисту військовослужбовців та їхніх родин. Покращення фінансових умов може стати дієвим інструментом для залучення кваліфікованих спеціалістів та зменшення відтоку кадрів з армії.
Трансформація ТЦК та СП
Лубінець також наголосив на необхідності перетворення приміщень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) на сучасні сервіси. Він запропонував обладнати ці установи відеокамерами, що дозволить спростити контроль за ймовірними випадками застосування сили та забезпечити прозорість роботи працівників центрів. Такий крок, безсумнівно, сприятиме запобіганню можливим зловживанням та захисту прав громадян.
Захист від незаконних дій
Омбудсмен особливо підкреслив, що негативними факторами, які потребують негайного вирішення, є такі явища, як носіння балаклав представниками ТЦК та перевірки громадян без присутності поліції. Він заявив, що вимагає від органів правопорядку реагувати на будь-які незаконні дії та публічно демонструвати суспільству результати таких розслідувань. Лубінець зазначив, що термін “бусифікація”, хоч і не є формальним, але вже став влучним описом явища, яке потребує негайної реакції.
Контекст та передісторія
Варто зазначити, що ці заяви лунають на тлі триваючої армійської реформи, анонсованої Міністерством оборони 12 червня. Реформа передбачає запровадження нових контрактів, визначення певних термінів служби та підвищення виплат військовослужбовцям. Однак, реакція військових на ці зміни була неоднозначною, включаючи як подяку, так і критику. Крім того, цього місяця Міністерство оборони анонсувало службові перевірки в усіх ТЦК для ретельного розгляду звернень громадян щодо незаконного утримання, застосування насильства та інших неправомірних дій. Ця ситуація підкреслює актуальність та важливість роботи омбудсмена у сфері захисту прав людини та забезпечення законності.
