Норми ЄС як виклик: які перехідні періоди потрібні бізнесу в Україні, щоб вистояти після вступу

Норми ЄС як виклик: які перехідні періоди потрібні бізнесу в Україні, щоб вистояти після вступу

Нещодавній Форум бізнесу і влади у Києві під гаслом Спочатку думай про маленьких порушив надзвичайно болюче та дискусійне питання євроінтеграції яке полягає у пошуку балансу між швидкістю гармонізації законодавства та реальною економічною спроможністю українського малого і середнього підприємництва витримувати колосальне регуляторне навантаження.

Стратегічні виклики гармонізації правового поля

Приєднання України до Європейського Союзу відбувається в умовах безпрецедентного економічного та інституційного розриву порівняно з попередніми хвилями розширення коли рівень добробуту та розвиток інституцій верховенства права суттєво поступаються навіть найбіднішим державам-членам ЄС.

  • Значне відставання за показниками добробуту та інституційної спроможності.
  • Руйнівний вплив повномасштабної війни на фінансові показники мікробізнесу.
  • Надмірне адміністративне навантаження від передчасного впровадження складних норм acquis communautaire.

За даними аналітичних звітів Світового банку та Міжнародного валютного фонду, рівень доходів українських мікропідприємств у рази нижчий за європейські порогові значення, що робить стандартні витрати на сертифікацію та екологічний контроль критично обтяжливими.

Досвід нових членів ЄС та транзитні періоди

Аналіз практики держав Центральної та Східної Європи переконливо свідчить про масову практику застосування перехідних періодів тривалістю до восьми років для адаптації найбільш чутливих секторів економіки та інфраструктури до європейських стандартів.

  1. Отримання відстрочок у сфері оподаткування доходів та акцизних зборів.
  2. Поетапна модернізація виробничих потужностей за фінансової та технічної підтримки ЄС.
  3. Використання спеціальних виключень для адаптації екологічних та технічних регламентів.

З огляду на унікальні виклики післявоєнного відновлення українським переговірникам необхідно активно використовувати європейські правові механізми зокрема статтю триста дев’яносто п’яту Директиви Ради ЄС про спільну систему податку на додану вартість задля мінімізації ризиків переходу бізнесу в тіньовий сектор та збереження конкурентоспроможності вітчизняного підприємництва.