Верховна Рада України зробила важливий крок у напрямку посилення парламентського контролю над правоохоронними органами та прокуратурою, проголосувавши 17 вересня у першому читанні за законопроєкт №14130, який підтримали 240 народних депутатів. Цей законопроєкт спрямований на впровадження додаткових механізмів контролю, що може суттєво вплинути на прозорість та ефективність роботи зазначених інституцій.
Поглиблення парламентського контролю
Нові вимоги до звітів керівництва
Законопроєкт передбачає доповнення закону “Про Державне бюро розслідувань” нормою, яка зобов’язує директора ДБР у щорічному звіті перед парламентом детально висвітлювати інформацію, що стосується розслідування випадків катувань, неналежного поводження з особами, а також заходів, вжитих для захисту потерпілих. Ця вимога має на меті забезпечити більшу підзвітність ДБР перед суспільством та народними обранцями, а також привернути увагу до надзвичайно важливих питань, пов’язаних із правами людини.
Аналогічні зобов’язання покладаються і на генерального прокурора, який також щорічно подаватиме до Верховної Ради звіт, що включатиме інформацію про розслідування катувань та неналежного поводження. Це свідчить про комплексний підхід до посилення контролю, який охоплює ключові правоохоронні органи держави.
Розширення повноважень парламентських комітетів
Окрім того, законопроєкт пропонує зміни до закону “Про комітети Верховної Ради України”, надаючи можливість розгляду на закритих засіданнях парламентських комітетів доповідей керівництва Національної поліції. Це стосуватиметься актуальних питань та резонансних подій, що дозволить депутатам отримувати оперативну та детальну інформацію безпосередньо від правоохоронців, сприяючи швидшому реагуванню на виклики та вирішенню проблемних ситуацій.
“Це важливий крок для зміцнення демократичних інститутів та забезпечення верховенства права в Україні,” – зазначають експерти.
Передісторія та контекст
Ініціатива щодо посилення контролю над правоохоронними органами набуває особливої актуальності на тлі нещодавніх подій, пов’язаних із викриттям масштабної злочинної організації в Офісі генерального прокурора. Як стало відомо ввечері 4 вересня, Національне антикорупційне бюро проводило слідчі дії в ОГП в рамках спецоперації “Карфаген”.
5 вересня Офіс генерального прокурора підтвердив, що детективи НАБУ провели обшуки у службових приміщеннях, якими користується генпрокурор. У результаті було затримано заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву. НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолював один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора, і учасників якої підозрюють у систематичному отриманні хабарів від шахрайських кол-центрів та легалізації майна. За даними ЗМІ, йдеться саме про Сергія Кропиву.
6 вересня заступнику керівника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергію Кропиві було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 120 мільйонів гривень. 7 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід 24-річній Єлизаветі Івахненко, яка є підозрюваною у справі НАБУ “Карфаген” щодо кришування шахрайських кол-центрів, у вигляді арешту на 60 діб з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень.
Ці події, що призвели до звільнення 15 вересня президента Володимира Зеленського Руслана Кравченка з посади генерального прокурора, підкреслюють нагальну потребу у зміцненні інституцій, відповідальних за правопорядок, та підвищенні їхньої підзвітності перед суспільством.
Наслідки та очікування
Прийняття законопроєкту №14130 у другому читанні та його подальше впровадження може стати вагомим чинником у боротьбі з корупцією та зловживаннями у правоохоронній системі. Посилення парламентського контролю, зокрема через розширення вимог до звітності та можливість проведення закритих засідань, сприятиме підвищенню довіри громадян до державних інституцій та зміцненню правової держави.
