Сучасна війна – це комплексна система, де злагодженість дій кожного елемента є запорукою загального успіху. Якщо хоча б одна ланка в цьому механізмі дає збій, вся конструкція стає вразливою. Однією з таких критично важливих, проте часто непомітних для широкого загалу, структур є Військова служба правопорядку (ВСП) – спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, діяльність якого виходить далеко за межі простого підтримання дисципліни.
ВСП виконує надзвичайно широкий спектр завдань, що охоплюють не лише підтримання правопорядку та виконання бойових завдань, але й стабілізаційні заходи на деокупованих територіях, повернення військовослужбовців до строю, а також документування інформації, яка може стати доказовою базою для притягнення до відповідальності за воєнні злочини. Цей багатогранний підхід відповідає світовим тенденціям, адже подібні військові правоохоронні структури, часто наділені слідчими функціями, існують у провідних арміях світу, таких як Корпус військової поліції США, Королівська військова поліція Великої Британії, Feldjäger Німеччини, Koninklijke Marechaussee Нідерландів, Żandarmeria Wojskowa Польщі, Gendarmerie nationale Франції та Arma dei Carabinieri Італії.
Еволюція Військової служби правопорядку в Україні
Історія ВСП в Україні сягає корінням радянської системи військової юстиції, яка після відновлення незалежності зазнала поступових трансформацій. Важливим етапом стало створення Військової служби правопорядку у 2002 році, головними завданнями якої були підтримання дисципліни, профілактика правопорушень, дізнання та охорона військового майна, що відповідало потребам мирного часу. Однак, справжнє випробування для ВСП, як і для всієї держави, настало з початком російської агресії.
Повномасштабне вторгнення 2022 року значно прискорило процеси адаптації українського війська до нових реалій. Зростання чисельності ЗСУ, поява нових видів озброєнь та способів ведення бойових дій поставили перед ВСП безпрецедентні виклики: забезпечення безпеки на прифронтових і звільнених територіях, робота з сотнями тисяч військовослужбовців, взаємодія з іншими правоохоронними органами в умовах масштабної війни. Це вимагало від ВСП перейти від суто контролюючої функції до ролі інституції, що допомагає війську зберігати свою боєздатність, розуміючи причини порушень та запобігаючи їм.
Бойовий досвід та трансформація завдань
Спеціальні підрозділи ВСП активно залучаються до виконання бойових завдань безпосередньо в районах бойових дій, беручи участь в оборонних операціях, забезпеченні безпеки стратегічних об’єктів та проведенні пошуково-евакуаційних заходів. Прикладом ефективності стало випробування під час оборони Василькова на початку повномасштабного вторгнення, де спецпризначенці ВСП разом з іншими підрозділами захищали військовий аеродром, забезпечували прикриття для авіації та проводили евакуацію льотчика.
Особливої уваги заслуговує робота ВСП із військовослужбовцями, які самовільно залишили військові частини. Війна виявила, що за юридичною кваліфікацією можуть стояти різні життєві обставини, такі як виснаження, сімейні проблеми чи складні умови служби. ВСП почала вибудовувати механізм не лише розшуку, а й повернення таких військовослужбовців до лав армії, з’ясовуючи причини, відновлюючи документи та допомагаючи інтегрувати їх назад у підрозділи. Цей підхід, спрямований на збереження досвідчених бійців, виявився прагматичним та гуманним, що підтверджується численними випадками, коли такі військовослужбовці демонстрували високий професіоналізм та відвагу в бою, зокрема, рятуючи життя побратимів.
“Ця історія не заперечує серйозності самовільного залишення частини. Вона лише показує, що формальна юридична категорія не завжди дає повне уявлення про людину, її мотиви та потенціал.”
Досвід роботи із самовільно залишеними частинами став каталізатором для зміни логіки діяльності ВСП, яка дедалі більше переорієнтовується з реагування на наслідки на превентивні заходи та пошук рішень, що зміцнюють боєздатність війська.
Нові виклики та адаптивні рішення
Після 2024 року одним із ключових напрямів розвитку ВСП стала перебудова її організаційної моделі, де головним критерієм ефективності є швидкість реагування на нові виклики та допомога військам у виконанні бойових завдань. Прикладом такої адаптації стало створення підрозділу швидкого реагування “Скорпіон”, покликаного надавати особливий підхід військовослужбовцям, які пережили бойові дії, зазнали поранень або перебувають у стані гострого психологічного стресу. Цей підрозділ здатний ефективно вирішувати кризові ситуації, подібні до нещодавнього випадку у військовому госпіталі, де військовослужбовець погрожував застосувати гранати, вимагаючи розуміння психології людини, яка пройшла війну.
Не менш помітні зміни відбулися й у повсякденній роботі ВСП, зокрема, об’єднання військової інспекції безпеки дорожнього руху з патрульною службою у спільні мобільні групи для підвищення безпеки та мобільності патрулювання. Крім того, підрозділи ВСП активно виявляють схеми ухилення від військової служби, використовуючи підроблені документи та фіктивні медичні висновки, а також розробляють рекомендації для територіальних центрів комплектування щодо виявлення подібних порушень на ранніх етапах.
Міжвідомча взаємодія та стабілізаційні функції
Ефективність військового правопорядку значною мірою залежить від здатності ВСП працювати спільно з іншими органами, зокрема з Національною поліцією та Державним бюро розслідувань. Показовим прикладом такої співпраці є розслідування вбивства братів Мосейчуків, де інформація, отримана ВСП, допомогла встановити обставини злочину та місце приховування тіл загиблих. За таким самим принципом вибудовується взаємодія у сфері пошуку та повернення втраченого військового майна.
Повномасштабна війна поставила перед ВСП ще один важливий виклик – забезпечення правопорядку на звільнених територіях. Під час перехідного періоду, коли цивільні органи влади ще не відновили повноцінну роботу, ВСП забезпечує порядок, взаємодіє з місцевим населенням та створює умови для повернення державних інституцій, як це було після звільнення Київщини та Херсонщини. Цей досвід, зокрема під час Курської операції, підтвердив необхідність існування спеціалізованої військово-правоохоронної інституції, здатної діяти не лише в тилу, а й безпосередньо в районах бойових дій та на звільнених територіях.
Документування воєнних злочинів та міжнародне співробітництво
Найважливішою новацією, сформованою повномасштабною війною, стало документування інформації про порушення права збройних конфліктів (battlefield evidence). ВСП розвиває систему, яка допомагає військовослужбовцям розпізнавати, фіксувати та зберігати потенційно важливі докази, що мають стратегічне значення для розслідування міжнародних злочинів.
Комплексний досвід ВСП викликає значний інтерес у міжнародних партнерів, зокрема, 25-й навчальний центр ВСП став партнерським навчальним осередком НАТО, де українські інструктори діляться своїм досвідом, навчаючи представників держав-партнерів. Це свідчить про зміну ролі України, яка відтепер не лише переймає міжнародний досвід, а й сама стає його джерелом, адаптуючи військові правоохоронні структури до умов війни найвищої інтенсивності.
Майбутнє Військової служби правопорядку
Повномасштабна війна поставила питання про майбутнє військового правопорядку в Україні, показавши, що ВСП вже виконує значну частину функцій, які в інших країнах покладені на військову поліцію. Логічним продовженням цього розвитку є законодавчі зміни, які мають надати ВСП повноваження здійснювати досудове розслідування окремих військових кримінальних правопорушень, таких як самовільне залишення частини та дезертирство.
Зміни, що відбулися з ВСП, продиктовані самою війною, перетворивши її на значно більше, ніж інституцію, що підтримує дисципліну. Сьогодні ВСП допомагає війську залишатися керованим, забезпечує правопорядок, сприяє стабілізації звільнених територій, взаємодіє з іншими правоохоронними органами та робить внесок у майбутнє правосуддя. Це інституція, яка навчається, швидко адаптується та знаходить відповіді на нові виклики, зміцнюючи військо та закладаючи основу безпеки й верховенства права після завершення війни.
