Ініціатива PURL, або “Список пріоритетних потреб України”, яка вже майже рік слугує ключовим механізмом для отримання Україною критично важливої американської зброї, зокрема перехоплювачів для систем Patriot, демонструє як свої успіхи, так і виклики, з якими стикається. Цей механізм, що виник як відповідь на зміни в американській політиці щодо України, покладає фінансування закупівель на країни-члени НАТО та інших партнерів, виключаючи США. На сьогодні PURL забезпечує значну частину ракет для систем Patriot та інших систем протиповітряної оборони, що використовують в Україні.
“Ініціатива виникла через радикальні зміни американської політики щодо України після початку другого президентства Дональда Трампа. Він багато критикував підхід адміністрації Джо Байдена стосовно війни в Україні і фактично відмовився продовжувати надавати нам підтримку, яку забезпечував попередник.”
Витоки та механізм дії PURL
Народження ініціативи
Наприкінці червня 2025 року, на саміті НАТО в Гаазі, було погоджено ініціативу президента Трампа щодо збільшення витрат НАТО на оборону до 5% ВВП. Це стало поштовхом для нової угоди, оголошеної 14 липня 2025 року, яка передбачала, що Україна продовжуватиме отримувати необхідне військове обладнання від США, але за нього платитимуть європейські союзники та Канада, під координацією НАТО. Саме тоді ініціатива отримала свою назву – Список пріоритетних потреб України (PURL).
Як це працює
На рівні НАТО та Контактної групи з питань оборони України (формат “Рамштайн”) використовується “Комплексний перелік потреб України” – консолідований список українських запитів на військову підтримку. Пріоритетними для PURL стають ті запити, що стосуються обладнання та зброї, які можуть надати лише Сполучені Штати, або ж ті, які США мають у великих кількостях. Вирішальну роль у процесі відіграє верховний головнокомандувач Об’єднаних Збройних Сил НАТО в Європі (SACEUR), який також командує Європейським командуванням США (EUCOM). Він визначає пакети обладнання та боєприпасів, які можуть надати США, координує їх з іншими союзниками та перевіряє відповідність потребам України. Країни-партнери, індивідуально або групами, фінансують ці пакети, кожен з яких коштує приблизно 500 млн доларів. Обладнання закуповується з американських запасів, часто вже розміщених в Європі для пришвидшення поставок. Координація поставок до України здійснюється через Командування НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України (NSATU).
Фінансові виклики та розподіл тягаря
Початковий успіх і недофінансування
Перші чотири пакети допомоги на суму 2 млрд доларів були профінансовані швидко у серпні 2025 року, але з вересня по жовтень 2025 року додаткових пакетів не було. Попри сподівання на 5 млрд доларів до кінця 2025 року та 12 млрд доларів протягом 2026-го, реальні внески були меншими. Лише в листопаді було оголошено про п’ятий пакет на 500 млн доларів. Штаб-квартира НАТО та генеральний секретар наполегливо працювали над забезпеченням системного надходження коштів.
Зобов’язання та внески
На засіданні міністрів закордонних справ НАТО 3 грудня 2025 року було оголошено про три нові пакети допомоги, кожен на 500 млн доларів. Австралія, Нова Зеландія, Чорногорія, Данія, Латвія, Литва та Люксембург також заявили про свою готовність зробити внески. Наприкінці 2025 року Румунія внесла 50 млн євро, а Хорватія – 15 млн євро. Однак, до кінця 2025 року бракувало 700 млн доларів до запланованих 5 млрд, загальна сума внесків склала 4,3 млрд доларів.
Нерівномірність внесків та ключові донори
Проблема розподілу тягаря
Однією з головних проблем є нерівномірний розподіл внесків між союзниками (burden-sharing). Низка держав відмовилася брати участь, включаючи Албанію, Болгарію, Чехію, Францію, Угорщину, Італію, Словаччину, Туреччину, Велику Британію та Сполучені Штати. Франція відстоює концепцію європейської оборонної автономії, а Італія не знайшла підтримки в уряді для фінансування закупівель зброї через PURL. З іншого боку, деякі країни роблять постійні внески, а інші – одноразові, з різними сумами. На лютий 2026 року основними донорами були Норвегія, Нідерланди та Німеччина, за якими слідували Канада, Швеція та Данія.
Актуальні дані та майбутні перспективи
З початку 2026 року НАТО не звітує публічно про нові пакети PURL, але за оцінками, до кінця квітня 2026 року загальна сума фінансування складала приблизно 5 млрд доларів. У червні 2026 року було оголошено про новий одноразовий внесок на 1 млрд доларів. Попри ці зусилля, довгострокова стійкість ініціативи не є гарантованою через геополітичну нестабільність, залежність від політичної волі США та обмеженість виробничих потужностей, особливо щодо ракет-перехоплювачів для Patriot. Події на Близькому Сході у 2026 році продемонстрували, як швидко можуть вичерпуватися резерви та відставати виробництво від попиту. Різкі політичні заяви, як-от погрози президента Трампа вийти з ініціативи, також створюють невизначеність.
- Ініціатива PURL є ключовим інструментом отримання американського обладнання, яке європейські партнери не можуть забезпечити швидко чи в потрібному обсязі.
- До кінця 2025 року загальна сума внесків до PURL склала 4,3 млрд доларів, що менше за очікувані 5 млрд.
- 24 країни брали участь у PURL станом на кінець 2025 року, проте низка ключових партнерів, як-от Франція та Велика Британія, не робили внесків.
- Основними донорами станом на лютий 2026 року були Норвегія, Нідерланди та Німеччина.
- Обмежені виробничі потужності, особливо ракет-перехоплювачів для Patriot, є ключовою вразливістю системи.
- Політична сталість механізму залежить від готовності США продовжувати участь та забезпечувати доступ до американських озброєнь.
Попри беззаперечну користь PURL для України, довгострокова стійкість цієї ініціативи у швидкозмінній геополітичній реальності не є гарантованою. Це потребує постійної уваги та зусиль з боку всіх союзників для забезпечення стабільного фінансування та подолання викликів.
