Повітряні сили Збройних Сил України прогнозують суттєву ескалацію повітряних загроз з боку держави-агресора, зокрема значне збільшення швидкості ворожих реактивних безпілотників, які можуть досягати показників у 800-900 кілометрів на годину.
Еволюція повітряного терору та нові швидкості
Російські окупаційні війська продовжують вдосконалювати тактику повітряних атак, активно нарощуючи застосування реактивних БпЛА у повітряному просторі України. За офіційними даними заступника командувача Повітряних сил Юрія Черевашенка, якщо влітку частка таких апаратів становила помітну частину від загальної кількості, то в найближчій перспективі цей показник може зрости до критичних 80 відсотків.
«Наразі швидкість реактивних дронів РФ становить близько 600 км/год. Водночас у Повітряних силах прогнозують збільшення цієї швидкості до 800-900 км/год. Поки таких не було, але ми прогнозуємо», — зазначив Юрій Черевашенко.
Виклики для української протиповітряної оборони
Поява модернізованих засобів повітряного нападу вимагає від українського оборонно-промислового комплексу та військового командування пошуку нестандартних і технологічних рішень. З огляду на те, що традиційні методи мобільних вогневих груп не завжди встигають реагувати на швидкісні цілі, акцент зміщується на розробку спеціалізованих перехоплювачів та автоматизованих систем.
- Активна комунікація з 20 українськими компаніями-виробниками реактивних БпЛА-перехоплювачів.
- Проведення тестових польотів 14 підприємствами для перевірки бойових характеристик.
- Отримання перших результатів зі знищення повітряних цілей від 6 компаній.
Експерти також зазначають, що ворог намагається інтегрувати двигуни безпосередньо у фюзеляж для зменшення аеродинамічного опору, що безпосередньо впливає на конструктивні особливості нових модифікацій.
Перспективи та терміни постачання засобів протидії
Питання забезпечення підрозділів малої ППО необхідною кількістю ефективних перехоплювачів залишається ключовим пріоритетом. За прогнозами командування, масштабне постачання таких комплектуючих та готових рішень у необхідних обсягах очікується наприкінці осені, що дозволить суттєво зміцнити захист критичної інфраструктури від новітніх викликів.
