На тлі триваючих дискусій щодо того, чи розпочалася вже Третя світова війна, з’являються аргументи, що нинішній російсько-український конфлікт має переважно локальний характер, тоді як противники цієї тези вказують на залучення до нього глобальних гравців, таких як США, країни ЄС, Китай, Іран та інші. Прихильники глобального виміру війни звертають увагу на загострення конфліктів та гібридних воєн у різних куточках світу, які вже досягли гарячої фази або мають потенціал до ескалації. Це створює складну картину глобальних протистоянь, де переплітаються інтереси держав, ідеологій та потужних корпорацій. Сучасний світовий порядок, встановлений після Другої світової війни, зазнає трансформацій, що ставить під сумнів його подальшу ефективність у врегулюванні міжнародних конфліктів.
Зростання впливу корпорацій та зміна геополітичного ландшафту
У новому геополітичному контексті, який характеризується зростанням впливу транснаціональних корпорацій, спостерігається тенденція до переорієнтації зовнішньої політики деяких держав, зокрема США, на захист власних корпоративних інтересів. Економічна політика США за часів президентства Дональда Трампа, яка включала економічну війну проти союзників та протекціоністські заходи, свідчить про зміну пріоритетів від підтримки демократичних принципів до захисту “корпоративної Америки”.
“США вже де-факто перестали бути провайдером та захисником демократичних принципів у світі, а стали захисником власних корпоративних інтересів. І – “ніяких образ, це – просто бізнес”.”
Причина такого зсуву полягає в тому, що великі корпорації, які контролюють значну частину міжнародної торгівлі, створюють глобальні ланцюги постачання, фінансують наукові дослідження та розробки, а також впливають на технологічний розвиток, значно посилили свій вплив як на внутрішню, так і на міжнародну політику. Це створює ситуацію, коли політичні рішення можуть бути продиктовані економічною доцільністю та інтересами великого бізнесу, а не лише ідеологічними чи безпековими міркуваннями. Прогнозується, що з розвитком штучного інтелекту вплив корпорацій лише зростатиме, оскільки ШІ посилює як технологічний, так і воєнний потенціал корпорацій.
Нові глобальні сили та перспективи світового порядку
Аналіз поточної ситуації вказує на формування нового світового порядку, де поряд із традиційними гравцями – демократичним Заходом та автократичним Сходом – виступають світові корпорації як третя сила, що претендує на значну частку глобального впливу. Цей новий порядок формується під впливом трьох основних сил: сили демократії (країни ЄС, Канада, Велика Британія), сили автократії та квазідемократії (Китай, Туреччина, Іран, Росія) та світових корпорацій (США, Південна Корея, Японія, частково – Німеччина, Франція, Велика Британія).
- Виникнення нових альянсів та конфліктів, де держави та корпорації об’єднуються та протистоять одне одному за власними інтересами.
- Пошук нового світового порядку, який би відповідав інтересам усіх ключових гравців, зокрема, створення нових інституцій для безпеки та торгівлі.
- Україна, опинившись на перехресті глобальних інтересів, відіграє важливу роль у формуванні майбутнього світового впливу.
З огляду на це, для досягнення миру в Україні, на думку автора, необхідно звертатися не лише до політичних лідерів Росії, а й до представників великого російського бізнесу, який, хоч і перебуває під контролем політичної еліти, потенційно може прагнути позбутися цього впливу. Майбутній світовий порядок, ймовірно, буде формуватися за активної участі не лише найпотужніших держав, але й глобальних корпорацій, а також представників Глобального Півдня та Сходу. Ці складні взаємозв’язки та глобальні інтереси формують основу для нового переділу світу, де корпоративні амбіції відіграють не менш важливу роль, ніж державні прагнення. Дослідження показують, що компанії зі списку Fortune 500 щорічно генерують виручку, яка становить понад дві третини ВВП США, що підкреслює їхню колосальну економічну міць та вплив. Великі компанії забезпечують роботою десятки мільйонів людей по всьому світу, впливаючи на пенсійні фонди, інвестиційні фонди та фінансові ринки.
