Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова (ХКБМ), ключовий розробник бронетранспортерів для Сил оборони України, опинилося на межі зупинки виробництва вже цієї осені через критичну відсутність нових державних контрактів, що ставить під загрозу не лише майбутнє підприємства, але й забезпечення українських військових необхідною технікою. Перший заступник директора ХКБМ Станіслав Степанов в інтерв’ю ICTV наголосив на парадоксальній ситуації: підприємство, яке нещодавно достроково виконало останній державний контракт і навіть готове нарощувати виробничі потужності, вже невдовзі може зіткнутися з неможливістю виплачувати заробітну плату своїм працівникам.
Останнім державним замовленням для ХКБМ став бронетранспортер БТР-4Е “Буцефал”, який відіграє надзвичайно важливу роль у сучасних українських бойових діях, слугуючи основним засобом підтримки піхоти, евакуації поранених та озброєння штурмових підрозділів, механізованих бригад, а також спецпризначенців МВС і Національної гвардії. Якщо до повномасштабного вторгнення підприємство випускало близько трьох одиниць БТРів щомісяця, то нині його потужності дозволяють виробляти до двадцяти таких машин, демонструючи значне зростання виробничого потенціалу.
Потреби фронту та невиконані обіцянки
Ситуація ускладнюється тим, що понад рік тому ХКБМ було обіцяно фінансування для нового контракту на сотні бронетранспортерів, задля якого підприємство разом із субпідрядниками вже закупило необхідні комплектуючі за власні обігові кошти. За словами Степанова, на складах різних підприємств по всій Україні наразі накопичено компоненти для виробництва від 100 до 200 БТРів, що свідчить про значні інвестиції та готовність до виконання замовлень, які поки що не матеріалізувалися у вигляді контрактів.
Незважаючи на ці обставини, БТР-4Е “Буцефал” продовжує залишатися надзвичайно затребуваною технікою на фронті, що підтверджується постійною модернізацією машини, яка під час повномасштабної війни отримала додаткові засоби захисту від дронів та системи радіоелектронної боротьби. Це робить потенційне скорочення виробництва особливо тривожним, адже воно прямо суперечить нагальним потребам військових підрозділів, які активно використовують цю техніку.
“Які там чиновники в Києві, вони не чують цих командирів. Якщо я зараз скажу польовому командиру, що, вибачте, з серпня місяця ми перестанемо робити бронетехніку, він скаже: поїхали зі мною на нуль і скажи цим хлопцям, що бронетехніки не буде”, – емоційно зазначив Степанов, підкреслюючи розрив між реаліями фронту та бюрократичними процесами.
Інноваційні розробки та брак фінансування
Перспективи та виклики
Окрім виробництва існуючих моделей, ХКБМ продовжує працювати над розробкою нових зразків техніки, включаючи бойову машину піхоти та український танк, проте, за твердженнями представників підприємства, держава не надає фінансування навіть для цих стратегічно важливих проєктів. Ця ситуація ставить під сумнів майбутній розвиток українського оборонно-промислового комплексу та його здатність відповідати на зростаючі виклики.
Важливо зазначити, що нещодавно бійці 20 бригади оперативного призначення “Любарт” Нацгвардії України демонстрували підготовку БТР-4Е “Буцефал”, виготовленого у 2025-му році, до виконання бойових завдань. Цей факт підкреслює актуальність та постійне використання цієї техніки на передовій.
На тлі розширення зони ураження дронами, армія дедалі більше потребує транспортних засобів для логістики та евакуації, що робить проблему забезпечення бронетехнікою ще більш гострою. Незважаючи на збільшення виробничих потужностей та розробку нових зразків, ХКБМ стикається з серйозними фінансовими труднощами, які можуть призвести до зупинки роботи.
- Відсутність нових державних контрактів ставить під загрозу роботу ХКБМ.
- БТР-4Е “Буцефал” залишається критично важливим для Сил оборони України.
- Підприємство має комплектуючі для виробництва 100-200 БТРів, але не має контрактів.
- Розробка нових зразків техніки, зокрема танка, не фінансується державою.
- Потреби армії у транспорті зростають через розширення застосування дронів.
Ситуація навколо ХКБМ висвітлює системні проблеми в управлінні оборонною промисловістю, де інтереси фронту та виробничі можливості підприємств можуть не синхронізуватися через бюрократичні перешкоди та брак стратегічного планування.
