Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) офіційно повідомив уряд Туреччини про розгляд скарги, поданої Екремом Імамоглу, мером стамбульського муніципалітету та кандидатом у президенти від опозиційної Республіканської народної партії (CHP), щодо його арешту до суду. Суд висунув низку запитань до турецької сторони, що стосуються обґрунтованості затримання, політичної вмотивованості та порушення права на справедливий суд і вибори. Цей крок є важливим етапом у процесі, хоча й не означає остаточного рішення про винуватість чи порушення Конвенції з прав людини.
Етапи розгляду справи в ЄСПЛ
Повідомлення про справу в ЄСПЛ є формальним етапом, коли державу-відповідача інформують про наявність скарги та просять надати додаткову інформацію. Як зазначається у прес-релізі суду, ЄСПЛ не розглядає справи за власною ініціативою, а діє лише на підставі звернень фізичних чи юридичних осіб. Важливо розуміти, що саме повідомлення не є вироком чи доказом порушення прав, а лише свідчить про те, що справа може бути прийнята до розгляду по суті. Остаточне рішення буде винесено на пізніших етапах судового процесу.
Ключові питання, поставлені ЄСПЛ уряду Туреччини:
- Чи були вичерпані всі внутрішні засоби правового захисту в Туреччині перед зверненням до Європейського суду?
- Чи існували “обґрунтовані підозри” щодо причетності Імамоглу до злочину на момент його арешту, згідно зі статтею 5/1-c Конвенції?
- Чи були рішення про затримання обґрунтованими, а тривалість арешту – розумною, відповідно до статті 5(3) Конвенції? Суд особливо цікавиться, чи судді надавали конкретні та індивідуальні причини для арешту, а не шаблонні формулювання.
- Чи мав Імамоглу можливість ефективно оскаржити своє затримання, зокрема, чи обмеження доступу до матеріалів розслідування та оперативність розгляду його індивідуального клопотання Конституційним судом Туреччини не перешкодили цьому?
- Чи було затримання політично вмотивованим, особливо з огляду на те, що воно відбулося після оголошення Імамоглу про його намір балотуватися на посаду президента, що може свідчити про спробу перешкодити його виборчій кампанії, порушуючи статтю 18 Конвенції?
- Чи було порушено право Імамоглу бути обраним, відповідно до статті 3 Протоколу № 1, через кримінальне переслідування та арешт, що фактично унеможливило проведення його президентської виборчої кампанії?
У своєму зверненні до ЄСПЛ Імамоглу стверджує, що справа проти нього не містить конкретних доказів, які б викликали “обґрунтовані підозри”, а ордери на арешт були видані без належного обґрунтування. Він також наголошує на політичній меті його затримання, яка, на його думку, спрямована на перешкоджання його участі у виборах.
Важливо зазначити, що ЄСПЛ також послався на справу колишнього співголови Партії демократії народів (HDP) Селахаттіна Демирташа, рішення щодо якої стало остаточним у листопаді 2025 року, коли Європейський суд відхилив запит Туреччини на перегляд рішення Великою палатою. Це рішення констатувало порушення прав Демирташа та вимагало його звільнення.
Подальші кроки та контекст справи
Звернення до ЄСПЛ є свідченням того, що справа Імамоглу має шанси бути розглянутою по суті. У грудні було оголошено, що розгляд заяви щодо арешту Імамоглу буде пріоритетним. Імамоглу перебуває під арештом у в’язниці Сіліври з 23 березня. Розслідування, розпочате 19 березня, охопило 122 особи, а обвинувальний висновок, оприлюднений через 237 днів, стосується 402 осіб, які проходять як “підозрювані”. Обвинувачення складається з 17 пунктів, включаючи “навмисне забруднення навколишнього середовища” та численні фінансові звинувачення, а сам документ налічує 3 900 сторінок.
Офіційний прес-реліз ЄСПЛ підтверджує, що 23 березня 2026 року турецькому уряду було надіслано повідомлення про скаргу та запитання суду. Текст викладу фактів доступний англійською мовою на офіційному сайті ЄСПЛ.
