Грошове забезпечення українських військовослужбовців залишається незмінним від початку повномасштабної війни, складаючи близько 21 тисячі гривень, тоді як середня заробітна плата у великих містах сягає 30 тисяч, а в Києві – 40 тисяч гривень. Це створює значний фінансовий тиск на військових та їхні родини, які вже тривалий час вимагають перегляду їхнього забезпечення. Ситуація загострилася після рішення Верховної Ради від 10 червня 2026 року про збільшення зарплат працівникам поліції та ДСНС до щонайменше 33 280 гривень, що викликало хвилю обурення серед військових.
Фінансові реалії життя військових та їхніх родин
Реалії життя військовослужбовців та їхніх сімей, як свідчать численні розповіді, є надзвичайно складними. Навіть військовий, що служить у тилу і має бойовий досвід, отримує близько 27-29 тисяч гривень, що лише трохи перевищує зарплату охоронця, який має фіксований робочий день та вихідні. Військові ж, навіть у тилу, не мають такого чіткого графіка, що ускладнює життя їхнім родинам.
- Для дружин військових, які виховують дітей, відсутність чоловічої допомоги у побуті стає серйозною проблемою. Жінкам, які не мають допомоги від родичів, важко поєднувати роботу з доглядом за дітьми, відвідуванням школи, садочків та лікарів.
- Багато сімей змушені залежати від однієї зарплати, яка часто не покриває базових потреб, особливо якщо родина мешкає у приватному будинку, де традиційно чоловік виконував багато ремонтних та господарських робіт.
- Існують випадки, коли військовослужбовці не отримували виплат протягом тривалого часу після мобілізації, залишаючи родини без копійки. Наприклад, одна жінка з двома дітьми мала виживати на 860+860 грн протягом півтора місяця, поки не знайшла підробіток.
- Деякі військовослужбовці, які зазнали поранень, змушені продовжувати працювати, щоб забезпечити свої сім’ї, незважаючи на фізичний біль та втому. Навіть отримання інвалідності не гарантує стабільного доходу, оскільки процес оформлення пенсій та виплат може тривати місяцями.
- Фінансова скрута змушує багатьох військових та їхніх родичів жити в боргах, економити на всьому, відмовлятися від необхідного лікування та реабілітації.
- Існують історії про втрату годувальника, коли родина залишається без будь-якої допомоги від держави, окрім мінімальної пенсії по втраті годувальника, навіть якщо причина смерті не була класифікована як “бойова”.
“Коли чоловік був на війні, жили з двома дітьми на мою зарплату. Працювала в школі, тримала господарство, торгувала на базарі. Всі його гроші витрачались на армійські потреби. Ми виживали самі.”
Реакція на підвищення зарплат іншим силовикам
Рішення щодо підвищення заробітних плат поліції та ДСНС викликало гостру реакцію серед військових. Вони вважають це несправедливим, адже їхня праця, пов’язана з ризиком для життя, оцінюється значно нижче. Військові наголошують, що їхні обов’язки не обмежуються лише військовими діями, а й включають постійну готовність, стрес та відповідальність.
Проєкт “Останній капіталіст” підрахував, що через інфляцію військові без бойових надбавок втратили близько 70% своєї заробітної плати за час повномасштабної війни. Щоб зберегти купівельну спроможність зарплати станом на березень 2022 року, грошове забезпечення мало б становити близько 65 тисяч гривень, а не 20 тисяч, як зараз.
Ризики для безпеки країни
Низьке грошове забезпечення військових та їхніх сімей створює не тільки фінансові труднощі, але й ризики для безпеки країни. Глибока криза довіри до державних інституцій серед військовослужбовців може підірвати моральний дух армії та її боєздатність. Крім того, існують пропозиції спрямувати кошти партнерів, які не можуть бути безпосередньо витрачені на армію, на підтримку сімей військових, що могло б покращити ситуацію.
За словами одного з військових, “Державі і суспільству по цимбалах, як живуть сім’ї військових. Є багато побутових питань, які я міг закривати, але тепер треба шукати, хто робить це за гроші. Боляче спостерігати, як якась базова послуга, яка займає в людини пару годин, коштує від 10 до 50 відсотків мого так би мовити “грошового забезпечення”.”
Ситуація з грошовим забезпеченням військових потребує системних рішень, а не популістичних заходів. Необхідно переглянути підходи до фінансування армії, забезпечивши гідний рівень життя тим, хто захищає країну, та їхнім родинам. Це не лише питання справедливості, а й питання національної безпеки.
