Колишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих, який є фігурантом так званої “справи адвокатів-хакерів”, ініціював судовий позов проти видання ZN.UA та його журналістки Інни Ведернікової, вимагаючи спростування інформації, опублікованої у розслідуванні від квітня 2025 року, а також низці наступних матеріалів. Зокрема, Борзих наполягає на визнанні недостовірними відомостей, де він згадується як підозрюваний до винесення обвинувального вироку, і вимагає відшкодування майже 800 тисяч гривень судових витрат, незважаючи на те, що сам є практикуючим адвокатом. Перше засідання у справі заплановане на 10 серпня.
Аналіз судового позову та його контекст
На думку представників ZN.UA, позов Борзиха може мати ознаки SLAPP (Strategic Lawsuit Against Public Participation) – стратегічного позову, спрямованого на створення тиску на журналістів через судові процедури та фінансові вимоги.
Деталі справи та попередні події
- НАБУ оголосило про підозру трьом адвокатам компанії “Гарантія ваших прав”, включаючи Дмитра Борзиха, які, за даними слідства, мали несанкціонований доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень, зокрема близько 30 справ НАБУ щодо топкорупції. Це розслідування і стало предметом журналістського матеріалу ZN.UA.
- НАБУ підтвердило ZN.UA, що Дмитро Борзих має статус підозрюваного.
- Верховний Суд нагадує, що спори щодо спростування інформації органів досудового розслідування не можуть розглядатися в цивільному процесі, а така оцінка можлива лише в межах кримінального провадження.
- Журналісти ZN.UA виявили ознаки “судової каруселі” у рухах позовів Борзиха, а також відзначили, що голова Печерського суду Руслан Козлов є кумом Борзиха.
Політичний бекграунд та кар’єрний шлях
Дмитро Борзих та нинішній генеральний прокурор Руслан Кравченко раніше працювали під керівництвом головного військового прокурора Анатолія Матіоса, входячи до так званої “гвардії Матіоса”. Після звільнення з прокуратури Борзих зайнявся приватною адвокатською практикою, заснувавши об’єднання, яке спеціалізувалося на резонансних справах, пов’язаних з правоохоронцями та судовою системою. За інформацією ЗМІ, після призначення Кравченка генпрокурором, Борзих розглядався як кандидат на одну з керівних посад, однак цьому завадила підозра від НАБУ та САП у квітні 2025 року, пов’язана з незаконним доступом до закритої частини судового реєстру. За версією слідства, Борзих та його колеги систематично отримували доступ до конфіденційної судової інформації ще до її офіційного оприлюднення.
Актуальна інформація щодо судових процесів
Відповідно до даних порталу “Судова влада України” та ЄДРСР, журналісти ZN.UA провели аналіз судових позовів, ініційованих Дмитром Борзихом, виявивши певні закономірності, які можуть свідчити про використання так званої “судової каруселі”. Цей термін часто асоціюється з процесами, де сторони намагаються вплинути на хід справи через низку послідовних звернень до різних інстанцій або судів. Додатково, видання ZN.UA раніше публікувало інформацію про те, що голова Печерського суду Руслан Козлов, який розглядає справу, має родинні зв’язки з Борзихом, будучи його кумом. Така обставина може викликати питання щодо об’єктивності розгляду справи.
Реакція та позиція НАБУ
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) підтвердило, що Дмитро Борзих дійсно має статус підозрюваного у справі, яка розслідується. Одночасно, НАБУ також нагадало про позицію Верховного Суду, яка полягає в тому, що спори, пов’язані зі спростуванням інформації, наданої органами досудового розслідування, не підлягають розгляду в рамках цивільного судочинства. Така оцінка може бути надана виключно в межах кримінального провадження. Ця позиція НАБУ підкреслює, що спроби Борзиха вирішити питання, яке є предметом кримінального розслідування, через цивільний позов можуть бути некоректними з точки зору процесуального права.
Видання ZN.UA, представляючи свою правову позицію, наполягає на тому, що дії Борзиха фактично є спробою отримати в цивільному процесі оцінку обставин, які є предметом розслідування НАБУ. Представник видання, адвокат Євген Воробйов, висловив думку, що такий позов має всі ознаки SLAPP – стратегічного позову, спрямованого на створення тиску на журналістську діяльність шляхом судових процесів та значних фінансових вимог. Це свідчить про намагання обмежити свободу слова та журналістські розслідування через інструменти правосуддя.
