Після початку повномасштабної війни Європейський Союз послідовно скорочує залежність від російських енергоресурсів, проте ядерна енергетика залишається одним із небагатьох винятків. Саме тому дозвіл на розширення виробництва ядерного палива для реакторів радянського типу ВВЕР французької компанії Framatome у Німеччині викликав гостру дискусію, адже нове виробництво будується з використанням технологій російської “ТВЕЛ”.
Аналіз безпекових умов та економічних аспектів
Детальний розгляд ризиків та запобіжних заходів
Дозвіл, виданий владою Нижньої Саксонії, детально аналізує сценарії, пов’язані з можливими маніпуляціями паливними компонентами, ризиками використання російського обладнання, шпигунством, диверсіями і втручанням у кіберпросторі. Для кожного з них встановлено окремі додаткові вимоги безпеки. Наприклад, щодо постачання готових зварних паливних стрижнів з гадолінійвмісними таблетками від російського виробника “МСЗ”, передбачено стовідсоткову перевірку сканером, а також вибіркове відкриття та дослідження одного стрижня з партії. Це є спробою мінімізувати ризик навмисних маніпуляцій перед доставкою в Німеччину.
Інший сценарій стосується обладнання та програмного забезпечення, що постачаються “ТВЕЛ” для виробництва. Дозвіл враховує ризик їх модифікації до прибуття на завод з метою впливу на характеристики паливних елементів або виробництва дефектних збірок. Тому апаратні компоненти систем керування мають проходити незалежну перевірку, а вихідний код програмного забезпечення – перевірку на наявність прихованих, модифікованих або функціонально непотрібних елементів. ІТ/ОТ-інфраструктура, що постачається російським “ТВЕЛ”, також повинна бути відокремлена від решти систем заводу.
Обмеження доступу та запобігання шпигунству
Окремий блок умов стосується ризиків шпигунства та диверсій. Доступ на підприємство представників “ТВЕЛ”, “Росатому” та пов’язаних з ними осіб заборонено, а контакти з ними обмежені та мають відбуватися за принципом “чотирьох очей”. Однак, у виняткових випадках доступ може бути дозволений після дотримання спеціального плану з мінімізації ризиків та попереднього схвалення відповідними органами.
Такі запобіжники зменшують ризик, але не усувають його повністю, адже залишається людський фактор та необхідність дотримання встановлених правил. Дозвіл визнає, що використання російських технологій створює нові сценарії ризику, яких без цієї співпраці просто не існувало. Передбачені заходи спрямовані на управління ризиками, а не на усунення самого джерела їх походження – російської державної компанії.
Економічні та стратегічні дилеми
Технологічна залежність як перенесення проблеми
Проєкт розширення заводу в Лінгені подається як спосіб зменшити залежність від Росії, однак нове виробництво спирається на російські виробничі ліцензії, ноу-хау, спеціалізоване обладнання та окремі компоненти, що свідчить про перенесення частини технологічної залежності на територію ЄС.
Обмеження дозвільної процедури та довгострокові наслідки
Важливою є та обставина, що питання енергетичної залежності та безпеки європейського енергопостачання не належать до критеріїв, за якими ухвалюються рішення в рамках німецької дозвільної процедури. Стратегічні, економічні та геополітичні ризики не є предметом розгляду під час надання дозволу. Це створює головне стратегічне питання: якщо за кілька років ЄС посилить обмеження щодо російського ядерного сектора або повністю відмовиться від таких технологій, наскільки швидко таке виробництво зможе адаптуватися, і чи не доведеться згортати інвестиції значно раніше, ніж вони окупляться?
Європейський Союз фінансує створення повністю європейського палива для реакторів типу ВВЕР, зокрема, проєкт SAVE у рамках програми Horizon Europe, який координує сама Framatome, має на меті створити паливо з європейським дизайном, виробництвом і ланцюгом постачання без російських технологій.
Стратегічна автономія Європи та вибір моделі розвитку
Дві моделі розвитку виробництва ядерного палива
Фактично в царині європейського виробництва ядерного палива для ВВЕР сьогодні реалізують дві різні моделі: перша передбачає поступову відмову від російської технологічної залежності, друга – інтегрує частину цієї залежності всередину ЄС. Обидва напрями не можуть залишатися однаково актуальними нескінченно довго, і рано чи пізно доведеться зробити вибір.
Дискусія про стратегічну автономію
Дискусія навколо проєкту давно перетнула фокус однієї додаткової виробничої лінії, йдеться про те, як саме Європа розуміє свою стратегічну автономію. Європейська політика має відповісти на питання, чи варто взагалі допускати створення цих ризиків, формуючи довгострокову залежність від російських технологій у критичній інфраструктурі, якщо стратегічна мета ЄС – рух у протилежному напрямку.
На політичному ж рівні залишається ширше питання: чи не суперечить сам факт такого рішення загальноєвропейському курсу на відмову від російських енергоресурсів, особливо на тлі активізації диверсій та інших гібридних операцій РФ у Європі.
- Європейський Союз послідовно скорочує залежність від російських енергоресурсів.
- Розширення виробництва ядерного палива у Німеччині з використанням російських технологій викликає дискусію.
- Дозвіл містить детальні умови безпеки для мінімізації ризиків, пов’язаних із російськими компонентами та обладнанням.
- Економічний аспект проєкту виявляє перенесення частини технологічної залежності на територію ЄС.
- Німецька дозвільна процедура не враховує стратегічні та геополітичні ризики.
- Існують паралельні проєкти ЄС, спрямовані на створення повністю європейського палива для реакторів ВВЕР.
- Дискусія стосується стратегічної автономії Європи та вибору моделі розвитку ядерної енергетики.
